Впряглися Лебідь, Рак і Щука Та й тягнуть воза хто куди. А віз — ні з місця, звісна штука, Даремні їхні всі труди. А це недавно Рака й Щуку Послали, кажуть, «у науку». Сам Лебідь крилами змахнув І... легко воза потягнув, Умить на лад пішли діла. . . . . . . . . . . . . . Хвала науці — помогла!
