В котячі пазурі попалась Миша,
Затиснута, вже ледве дише.
— Невже з’їси? — пита
Бездушного Кота.
Той пронявчав сердито:
— З великим апетитом!
— Так знай:
Я згризла скарг чимало,
Тих, що на тебе надсилали.
В шухляді ще одна лежить...
. . . . . . . . . . . . .
І пазурі Кіт підібрав умить.
