Майбутники

Зустріча Іван Грицька,
Тикає у груди:
— На футбол дістав квитка?
Ох і матчик буде!..
Гостям треба вигравать,
Щоб не йти «на виліт».
Та, гадаю, штук із п’ять
Наші їм загилять.
— Непогано б це було, —
Став Грицько всміхаться. —
Та, боюся, на табло
Нулики лишаться.
Нам, здається, вкотять м’яч,
Будучи в офсайді.
А найгірше: наш діяч
Не заб’є пенальті.
В таймі другому конфлікт
Виникне спочатку:
З поля виведе арбітр
Форварда-«десятку». —
Ваня погляд хитро звів:
— Кинь фантазувати!.. —
Після матчу ж прилетів
До Грицька до хати:
— Ти чаклун чи телепат?
Ну й задав загадку!
Звідки знав, як будуть грать
І в якім порядку?
Все ішло, як ти наврік.
Говорю я правду:
Воротар пенальті «спік»,
Був і гол з офсайда.
За підніжку і удар
П’яткою в лопатку
В «аут викотив» суддя
Партача-«десятку»...
Як ти знав заздалегідь
З точністю такою?.. —
Промовчав Грицько в одвіт
І махнув рукою:
— Що ж, відкрию вже секрет.
Щоб не мав мороки:
Я вгадаю наперед
На чотири роки.
— Ти дивися... Ну й дива!..
Слухай! Є ідея!
На тім тижні речова
Грає лотерея.
Можеш ще мені секрет,
Як дружкові, видать:
Де й який купить білет.
Щоб машину виграть?