Гусак на якорі

Літав Гусак через мури,
Плетені паркани.
Крутив з гусьми шури-мури,
Клявся у коханні.
Нагелгоче Гусці вуха,
Все поїсть до друзки
Та й летить в подвір’я друге —
До іншої Гуски.
Іще б літав. Та кохана одна обкрутила:
Підпилому донжуану висмикала крила...
Сидить Гусак одружений в дворі та зітхає.
Лише шия, як пужално, з буди виглядає.
А то якось крізь тиночок
Пірнув поміж лати
Й до гусочок на ставочок
Почав учащати.
Тоді Гуска проявила жіночий характер:
Серед ставу посадила фліртуна на якір!..
Скінчив Гусак свої гулі,
На плесі конає.
Ковта сльози, як пілюлі,
З ставка запиває.
А навколо, мов лялечки,
Розгулюють гуси...

Хай мотають цю баєчку
Мужчини на вуса.
Аж, як видно, про цю справу
Жіноцтво прознало,
Бо вже на всіх пароплавах
Якорів не стало.