Кость Дяченко

Байки

Єдиний недолік

Від недуг Петро валявся —
Вже і світові не рад.
Майже рік не вибирався
З поліклінік та палат.
То крижі зведе, то груди.
То ангіна, то катар...
Всі, які де є, простуди
В нім зібрались «на базар».
Кожна штрика, як агресор,
Холоднечею ножів...
І послав Петра професор
У... спортсекцію «моржів».
Що ж? Пішов. Пробув півроку.
Виявляється — краса!
Круглу зиму з ополонки
«Морж» Петро не виліза.
А пригріє в літню пору —
На курорт мерщій чухра:
На Баренцовому морі
Із моржами загора.
Став стрункий, міцний, їй-право,
Ніби тесаний граніт!
— Вас не взнать уже. Як справи? —
Зацікавився сусід.
Той яскриться весь: — Нічого!
Лиш морочно, як «моржу»:
Щовівторка до зубного
Ікла спилювать ходжу.