Надворі дощ. І грім гуркоче. Невістка — щось не в дусі: Сидить за столиком і строчить Листа своїй свекрусі. Синок малий вже одягнувся: — Давай на марки кошти, Я зараз однесу, матусю, Листа твого на пошту. — Диви, який ти в нас хоробрий, — До нього мати з ляком, — На дощ такий господар добрий Не вижене й собаки. Тобі це, сину, не годиться, Отож ні кроку з хати!— Сердито каже молодиця. — На пошту сходить тато.
