Андрій Динник

В універмазі

Покірний муж. Йому набридло.
Він добрих два тюки несе,
А жінка — тягне в інший відділ,
Щоб він купляв то те, то се.

— Ми тут, — говорить він, — у ЦУМі,
За правду ти мені пробач,
Уже купили всі парфуми,
Білизну, шубу, модний плащ.

За голову схопився з жахом
І каже далі: — Врешті-решт,
Скажи мені, з таким розмахом
Куди мене ти заведеш?

— Пізніш — заглянем до базару, —
Всміхнулась жінка, мов дитя,
Й рукою вказує, — а зараз
Веду до відділу взуття.
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.