В древнім місті Розенгеймі З криком істеричним Продавав маститий шельма Мотлох історичний. Кілька днів повідомляли Радіо й газети: «Для музеїв продаються Рідкісні кашкети!» Перший — просто чудасія!— Вицвілий на сонці. Сам фон Браухіч в Росії Рік носив на фронті. Другий з них носив сам Герінг, Фюрера поплічник. Людожер із людожерів, Проклятий навічно. Появились серед знаті Вдягнені старанно Товстосуми два пихаті Із-за океану. Ті «реліквії» вхопили, Звісно, не без сварок, За кашкети заплатили Кілька тисяч марок. Товстосумам нагадають Цінні ті покупки, Що кого в кінці чекає За дурні поступки. Що коли на нас війною Йти хтось знов рішиться, — Накладе він головою — Лиш кашкет лишиться!