— Кажуть, бачив ти, Терешку, — Жінка аж приплакує, — Як сусід-ледащо тещу Вчора бив ломакою. Ну й черства твоя душа вся. Ти пішов у сторону. А чому ти не вмішався? Ні жалю, ні сорому... А Терешко їй терпляче Каже й посміхається: — Я хотів було, та бачу — Він і сам справляється.
