Щось нетерпілося Науму, І він після обіду, Прийшовши гостювать до кума, Секрет йому повідав: — І що то, братику, за штука — Як вип’ю триста грамів, На другий день вся спина й руки Беруться синяками... Кум не вважає це за диво І так відповідає. — У мене, — каже співчутливо, — Таке також буває. Гадаю, куме, тут в нас діє Один і той же фактор: В моєї жінки, у Надії, Також лихий характер.
