Андрій Динник

Однакова хвороба

Щось нетерпілося Науму,
І він після обіду,
Прийшовши гостювать до кума,
Секрет йому повідав:

— І що то, братику, за штука —
Як вип’ю триста грамів,
На другий день вся спина й руки
Беруться синяками...

Кум не вважає це за диво
І так відповідає.
— У мене, — каже співчутливо, —
Таке також буває.

Гадаю, куме, тут в нас діє
Один і той же фактор:
В моєї жінки, у Надії,
Також лихий характер.
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.