Синка за те, що той уперто Учитись грати не бажає, Сердитий батько вже вчетверте Паском до діла закликає. Лежить хлопчина на тапчані, Натяг на голову кожуха, І верещить безперестану, Хоч затуляй руками вуха! — Не вийде з нього баяніста, — З великим жалем каже мати. — Але ж він дуже голосистий, То, мо’, навчить його співати?
