Прийшов до сусіда сусід, Спинивсь під ворітьми, поблід — Великий і лютий собака Нагнав на сердешного ляку. — Скажи, це створіння руде, Воно не кусає людей? — Господар на лавку присів І гостю крізь сміх пробасив: — Людей мій Трезор не кусає, Як вчинить з тобою — не знаю!
