Іде Іван з рушницею, Допалює цигарку, Аж гульк — на дубі птицею Повиснув дядько Марко. Спинивсь Іван, замислився, Киває небораці: — Чого це ти завісився На тій сухій гілляці? А той йому одказує: — На вепра ось полюю. Не вбив його відразу я, Так тут тепер чатую. Іван від жаху хилиться, На гілку ставить ногу: — Я теж туди ось вилізу Тобі на допомогу.
