Думав про дружину

Зубопротезний кабінет.
Тут лікар миє руки,
А в кріслі бідний пацієнт
Сидить, чекає муки.

А лікар каже: — Прошу вас —
Це в практиці у мене —
Сидіть і думайте весь час
Про щось для вас приємне.

Інтимне можете згадать, —
Моргнувши, лікар шепче. —
Тоді, повинен я сказать,
Терпіть вам буде легше.

Свердлив, довбав, тулив цемент
І ще там щось гаряче,
Але на диво пацієнт
Усе те зніс терпляче.

Скінчивши, каже: — В вас запас
Терпіння й сили волі!
Про що ви думали в той час,
Коли терпіли болі?

Узявсь за щоку пацієнт,
Поморщився хвилину
І каже: — Саме в той момент
Я думав про дружину.

Спітнілий лікар просіяв,
Присів, питає чемно:
— Мабуть, щаслива, в вас сім’я?
Я знаю, це — приємно.

А пацієнт йому: — Сповна!
Я мав собі на мислі,
Що замість мене тут жона
Сидить у цьому кріслі.