Андрій Динник

Дружки винні

Іван прокинувсь, — вчора пив, —
Протер запухлі очі,
Побачив жінку — засопів.
Сказати щось їй хоче.

Ледь-ледь вороча язиком:
— Пробач мені, Ярино.
Прийшов я вчора під «хмельком»...
Мабуть, дверима гримав?

Ярина з кухні від плити
Відповіла спокійно:
— Та ні, Іване, вчора ти
Був тихий, мов покійник.

А ті п’яндиги, ті осли,
Дружки, що серед пітьми
Тебе у хату занесли,
Ті — гупали чобітьми.
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.