Олена вибрала годину І до художника прийшла. Вона усі свої картини Йому на розгляд принесла. — Скажіть, — улесливо питає, — Чи незвичайне є що тут? У мене, знаєте, мета є Піти в художній інститут. Оглянув той усе і з жалем Закреслив помахом руки. — Малярством не займайтесь далі, Я раджу вам писать книжки. Засяяло лице в Олени, Поправила у косах бант І каже: — Значить, ви у мене Відкрили ще один талант. — Мені талант відкрити? Де вже? — Художник каже. — Річ ясна, Папір незрівняно дешевший Від фарб, олії й полотна.