Андрій Динник

Батькове виховання

— Замовкни! — каже батько сину. —
Чи забирайся з хати!
Людина з розумом повинна,
Коли їдять, — мовчати.

На лобі в сина краплі поту —
Хвилює щось хлопчину.
Він знов розкрити хоче рота,
А батько кида сину:

— Як тільки ще промовиш слово,
Пеняй на себе краще!
Тобі не сором, випадково,
Що ти таке ледащо?

А потім глянув хлопцю в очі:
— Ну, та гаразд. Ми ж вдома.
Догадуюсь, сказать ти хочеш,
Напевне, щось вагоме.

— Аж серце билося у мене, —
Почав малий казати, —
Як гусінь от таку зелену
Жували ви з салатом.
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.