Сімеєчка Омелечка

У хатинці під горою
Дід Омелько із старою
Двадцять літ жили самотні...
А зайдіть до них сьогодні —
Нині у Омелечка
Ого-го сімеєчка!..
Стала хата невеличка
Як казкова рукавичка:
В цім куточку — він, вона,
В іншім — син, його жона,
Внук в колисці на подушці,
В сінях — зять на розкладущці,
Там племінник у кадушці
Спить, неначе Діоген,
А під стелею ген-ген —
В гамаку свояк Євген.
У підвалі світло блима:
Там квартира дядька Клима.
П’ятиюрідні два брати
До причілка з боку хати
Ліплять з глини будки-дачі,
Наче гнізда ластів’ячі...
Кільканадцять в хаті пар —
І ніяких скарг і чвар.
Терплять всі...
У чому ж суть?
Скоро дім оцей знесуть...