Борис Чамлай

На рівні з богом

— Бог забрав у тебе, Петю,
Жіночку. І це вже третю.
Тож держися, друже, вперто.
— Та, як бачиш, ще держуся.
Пожурюся, пожурюся
Та й візьму тоді четверту...
Й так — допоки не помру:
Бог бере, і я беру.