У автобусі бабуся минуле згадала: — Що не кажіть, наша молодь Культурною стала. Пригадую... Починала Саме дівувати, То увечері, бувало, Хоч не виходь з хати! Гриць чатує біля ганку, Петро в сільбуд кличе, А Омелько до світанку Під вікном стовбиче... Тим причепам окаянним Я згубила лік! А тепер... Навіть не гляне Ніхто у мій бік!
