Через кладку селянин ішов, Оступився та й упав у воду. Випливти б йому та й далі знов, Та, немов на гріх, на ту нагоду П’яний піп до річки завернув. Як побачив у воді людину, Зупинивсь і наче дзвін загув: — Гей, молись, молися, блудний сину, Бо інакше втонеш все одно! Та мерщій хрестись, щоб не втопитись!!! — Селянин почав було хреститись І... пішов сокирою на дно.
