Ведмідь у зайцях

В одну контору лісову
Прийшов Ведмідь найматись на роботу.
— Як треба, — каже, — пупа надірву,
До сьомого трудитимуся поту.
— Роботу легко-то знайти, —
Конторські мовили кроти, —
Та вільна в нас... лише зарплата Зайця.
— Ну, що ж, я згоджуюсь піти
На будь-які умови, братці,
Бо остогидло вже мені
Смоктати лапу день при дні.
— Тоді ви, той, — Кріт старший метушиться, —
Тут, на заявці,
Замість Зайця...
Ну, ніби Заєць, підпишіться.
Будь ласочка, махніть разок пером!
Все інше хай вас не турбує... —
...Ведмідь оформився, працює —
Виносить з лісу бурелом.
І, може б, так воно й було,
Але на тій-таки ж дільниці
І Косоокий працював —
Виконував дрібниці,
А грошики ведмежі огрібав.
Узнавши все те випадково,
Ведмідь від люті аж завив.
Побіг в контору, заявив.
І от комісія готова
У складі... Зайця і Кротів.
Вмить обкрутили тую справу
(А Заєць був, скажу на слові,
Ріднею старшому Кротові).
Ось з протоколу кілька слів:
«Папери нам дають підставу
Авторитетно заявить:
Ведмідь, який подав заяву,
Насправді Заєць, не Ведмідь.
Про це засвідчує посада,
Його зарплата, підпис і т. д.
Немає й натяку ніде,
Що він — Ведмідь.» — Отож, порада, —
Тут Заєць усно проріка, —
Зайчиську буде в нас така...
— Що, що-о? Та як ти смієш?!
Якщо ніяк не зрозумієш,
То я примушу зрозуміть,
Хто Заєць тут, а хто — Ведмідь! —
Так згріб Ведмідь Зайчиська в лапи,
Що той замекав спершу цапом,
І тільки потім запищав.
А Кріт забігав, закричав:
— Пу-пу-пустіть його, пустіть!
Ви й справді, той, Ве-ве-ве-едмідь!..

* * *

Моїх вам, леви, кілька слів:
Щоб ні зайців, ані кротів
За горло потім не хапати,
Частіше треба заглядати
В довірені громадою вам штати.