Номенклатурний Пень

У лісі зльот. У лісі збори.
Повістка дня: «Трухлявий Пень».
— Не Пень, а горе!
І щоб не править теревень, —
Похмуро Цап наставив роги, —
Скажу я: геть його з путі!
Бо він стоїть серед дороги,
Немов мозоль на копиті. —
І тут усі вже не мовчали.
— Цап діло каже! — закричали
З дерев, з-під кущиків, з трави.
— Відразу видно: з головою!
— А може буть без голови! —
Ведмідь пішов на всіх горою,
Зчинив такий страшенний рев!..
— Я бачив особисто: Лев, сам Лев —
Хай це відомо буде Цапу! —
Над Пнем тим задирає задню лапу
І з насолодою стоїть.
Хто гнів його накликать хоче —
Нехай корчує Пень! —
                                       І вмить
Затихли всі і в землю очі...
— Я пропоную ухвалить, —
Спокійніше продовжував Ведмідь, —
Щоб все було пристойно і цензурно:
Поскільки Пень цей не простий,
А, так сказать, номенклатурний,
Його негайно обнести
Добротним частоколом,
Оформить все те протоколом
І Левові на підпис піднести.
У кого є доповнення?
Хто має слово?
Нема? Ну, що ж, чудово! —
На цьому збори й розійшлись...

* * *

Оце колись
У ті краї, що байка на увазі має,
Зайшов я якось мимохідь:
І Лева вже давно немає,
А Пень — стоїть...

Що ж, знов розводити дебати?
Ні, брать лопату й корчувати!