Колода

Хтось, везучи дрова на возі,
Згубив Колоду на дорозі,
Коли збирався на узвіз.
Зустрівсь Колоді перший віз,
Постояв мить, постояв другу,
А потім вправо завернув
Та й обірвався у яругу,
Лише задком кивнув.
Під’їхав другий віз. Цей вліво
Хотів об’їхати щасливо
І теж потрапив у конфуз:
В болоті чорному загруз.
Аж ось і третій віз. Цей прямо
Через колоду почвалав.
Він не загруз, не впав у яму,
А тільки... колесо зламав.

* * *

Мораль — як божий день ясна,
Немає в ній новинки:
Колода людям не страшна
Страшні бувають ліньки.