Хвалився Лірик Байкарю: — Якби ти знав, як швидко я творю! От тільки де підмічу тему, Раз-два — і вже встругнув поему! Поеми за поемами ідуть. Так тільки класики творили. А щоб роман у віршах стругонуть — Мені потрібно день від сили. А ти що дряпаєш весь час? — Та я ось баєчку якраз Кінчаю невелику. — Про кого ж написало немовля? — Про одного бундючного Індика, Що сам себе повсюди вихваля. — Валяй, пописуй! — Лірик відповів. Він натяку не зрозумів.
