Про полісменову невдачу
і те, що мав він у придачу

Ледве ноги приволік
Полісмен додому —
Без кашкета, без чобіт,
В одязі брудному.

Весь у гулях, у синцях,
Ніс, немов баклага,
Ліве око — на Нью-Йорк,
Праве — на Чікаго.

Жінка глянула — і ну
Голосить одразу:
— Що з тобою, дорогий,
Сталося? Розказуй!

Простогнав він:
            — Не питай!
Був занадто пильним —
З демонстрантами ходив
В одязі цивільнім.

А мої колеги тут
Враз як налетіли,
Ну й давай усіх підряд
Лупцювать щосили.

Віддубасили вони
І мене з нальоту... —
А дружина: — Чом же ти
Не сказав їм, хто ти?

— Та сказав...
        — Ну й що тоді?
— Що та що! Не бачиш?
Потім ще й робітники
Всипали в придачу...