Суддя футбольний батьком став І на радощах засвистав, Бо ж не донечка, а синок — Буде кому передать свисток! Навіть зараз, коли синок Закричить, а чи тільки захниче, Замість соски, він свій свисток У роток йому тиче. Вдача ж батькова у синка, Бо уже, замість «ау-ау!», Він з колиски гука: — Аут! Аут!