Суддя футбольний
батьком став
І на радощах
засвистав,
Бо ж не донечка,
а синок —
Буде кому
передать свисток!
Навіть зараз,
коли синок
Закричить,
а чи тільки захниче,
Замість соски,
він свій свисток
У роток йому тиче.
Вдача ж батькова у синка,
Бо уже,
замість «ау-ау!»,
Він з колиски гука:
— Аут! Аут!
