Болільницька жартівлива

— Ой куди це, чоловіче, знов зібрався? Ой куди?
— Та куди ж, моя голубко? На футбол, як і завжди.
— А не брешеш ти мені?
— Що ти, що ти! Ні, ні, ні!
— А не брешеш?
— Що ти, що ти!
— А не брешеш?
— Що ти, що ти!
— А не брешеш ти мені?
— Що ти, що ти! Ні, ні, ні!

— А чого ж так нарядився? Хто тебе там зустріча?
— Можеш, можеш ревнувати, але тільки до м’яча!
— Не крутися, не вертись!
— Не кручуся — відчепись!
— Не крутися!
— Не кручуся!
— Не крутися!
— Не кручуся!
— Не крутися, не вертись!
— Не кручуся — відчепись!

— Ну, тоді хильнути хочеш — не обдуриш ти мене!
— Ох, яка ж бо ти насправді! Не в чарчині ж головне!
— А у чому ж? Говори!
— В тім, що п’яний я від гри.
— А у чому ж?
— В тім, що п’яний.
— А у чому ж?
— В тім, що п’яний.
— А у чому ж? Говори!
— В тім, що п’яний я від гри!

— Не футбол, а божевілля!
            Став, як справжній маніяк.
— Що поробиш! Я ж болію десять років як-не-як!
— Не ходив би — не болів!
— Я б насправді захворів.
— Не ходив би!
— Я б насправді...
— Не ходив би!
— Я б насправді...
— Не ходив би — не болів!
— Я б насправді захворів!

— Що поробиш із тобою?
        Ну, іди уболівай!
— Будь здорова, жінко люба!
            Перемоги побажай!
— Щоб ні пуху, ні пера!
— Ох, і жвава ж буде гра!
— Щоб ні пуху!
— Ох, і жвава!
— Щоб ні пуху!
— Ох, і жвава!
— Щоб ні пуху, ні пера!
— Ох, і жвава ж буде гра!