Микола Яровий

Байки

Лис-літератор

В наш вік, читачу, вір — не вір,
А вірші вже подекуди пописує і звір.
У лісі на пеньку поміж дерев
Лис віршики читав кудлатим тезкам.
Побіля пня старий проходив Лев
І Лисові із чемності поплескав
Й пішов собі. Таке бува.
Та в Лиса обертом пішла одразу голова.
— Ви бачили, — гукнув, — сам Лев, могутній
                                    буйногрив,
Мене підтримав, похвалив... —
Ой Лис, ой Лис,
Та щоб ти скис!
Але Рудий не скис, а навпаки,
З легкої лапи тої (а по-нашому, руки)
Зробивсь потому
На всю округу лісову відомим,
А Лев патлатий,
Який проходив між дерев і трав,
Відтак його хрещеним батьком став.

Зумійте ви таке утяти!
Джерело:
Яровий М. П. Веселий старт: Гумор, сатира, лірика. — К.: Рад. письменник, 1979. — 79 с.