В учня Кузьки Тимоша — Дня нема ніколи. Завжди хлопець поспіша... Й пізно йде до школи. Встане вранці і гайда: — Здрастуйте, хлоп’ята! — До Миколи завіта, Потім до Кіндрата! Там позичить олівця, Там урок підгляне, Біга й біга без кінця — Глядь, а вже й нерано! І тоді, як на коні, Мчить ускач додому, В хаті повно метушні, Крику, гаму, грому: — Зараз буде вже дзвінок! Взяв книжки зі столу. Мати: — Їсти йди, синок! Син: — Лечу до школи! Тільки вибіг за поріг, Стрів козу рогату — Кинув книги і побіг У бур’ян за хату. Заховався в дерезу, Зиркає навколо: — Через цю, — кричить, — козу, Запізнився в школу!
