Юрко зі школи повернувся: — Металобрухт збираємо, татусю! Багато треба! Де ж його знайти? — Корисну справу робите, малята! — Резонно запевняє тато. — Нові машини будуть і нові мости! До речі, ми оце, де лісосмуга, Орали під озимий клин, І там зосталися уламки з плуга, Та ще спрацьовані деталі від машин. Ремонт, пригадую, робили просто в полі. Металобрухту там доволі! Сходи із друзями на лан — І буде виконаний план! Лише не майте апетити безпідставні — Чого не можна, не беріть дарма. Бо тамечки машини й справні Застукала зима. — Спасибі, тату! От чудово! Чудово, справді. А мораль — гірка. Але про це давайте без Юрка — Дорослим надається слово!