Євген Васильченко

Байки

Щука і В’юн

Чи Щуку вкинули в ставок,
Чи у ставку зубаста й народилась, —
Факт: прожива! Одержує пайок —
На день пічкурика — і з долею змирилась.
Якось ту Щуку В’юн стріва.
— Це ти? — питається. — Жива?!
— А що б могло зі мною статись?
— Та на пічкуриках не той... не розгулятись.
Тож і дивуюся: товстюча — ледь впізнав!
— Хоч ти і В’юн, а маху дав,
Бо все сприймаєш емоційно!
Пічкур — це, друже, офіційно,
Але... (між нами, знають це не всі),
Крім пічкурів, тут є і карасі!