Євген Васильченко

Байки

Озерце і Очерет

Зелений Очерет до Озерця шепоче:
— Без тебе сохну! Ти — моє життя! —
А те кокетливо іскрило очі,
Котило хвилі почуття.
На другий день ця пара люба
Себе з’єднала шлюбом.
Не довго молодим сімейний снився рай.
Розрісся Очерет від краю і до краю.
І вже не те, що хвиль немає, —
Болото стало — обминай!
Пропало Озерце те невеличке,
А Очерет...
Шепоче біля Річки!
Джерело:
Вусаті діти: байки, гуморески, усмішки, жарти, епіграми літературні пародії, сатиричні рядки. — Харків : Прапор, 1974. — 207 с.