— Чого стоїш та все очима водиш, До гурту не підходиш? — У Барана допитується Шпак. — Он мудрий Змій, Воли трудолюбиві, Учений Крук і Ластівки щасливі, Відомий Соловей, знавець водоймищ — Рак, Та й інші звірі, плазуни і птахи — Від велетня Слона до Черепахи. І кожен з них прибув сюди Черпнути досвіду, і мудрості, і гарту. Стояти збоку тут не варто, До мудрих на розмову підійди! — Ти маєш рацію, — кивнув Баран Шпакові. — Від мудрого мудрішаєш і сам. Я декому пораду гарну дам Та й сам комусь подякую на слові! Розмова мудрістю насичена була: Баран для бесіди обрав Осла.
