Євген Васильченко

Байки

Море і Калюжа

Струмок вперед дорогу пробивав.
Зустрів Калюжу і спитав:
— Чи приймеш ти мене до себе?
— А, знаю вас! Таких не треба!
Заллєш мої багнисті береги,
Зелену воду зміниш на прозору…
Ні, доки ми не вороги,
Котись подалі, в синє Море!
А Море… ген, не день вплива й не два.
Та вже ж струмок пробився крізь ліси і гори:
— Мене та приймеш, Море?
— Давай, голубчику, давай!

Мізерність і чванлива і пихата,
А Велич і проста і мудрістю багата.
Джерело:
Васильченко Є.Д. Гоп, мої гречаники: Байки. Гуморески / [Худож. Л. К. Сторожук]. — X.: Прапор, 1984.— 47 с., іл.