Євген Васильченко

Байки

Казкові мрії

Осел Коня спитав:
— Я казочку одну чував,
У котрій баба-чарівниця
Давала звірам вдруге народиться.
Причому, — в тім то й чудеса! —
Ким бути — вибираєш сам.
От і скажи: ким ти хотів би стати,
Якби не довелося вибирати?
— Дурниці мелеш ти! А втім,
На вишуканий дім
Своєї стайні я не проміняю.
Конем я був і бути ним бажаю.
— Тю-тю! — Осел аж остовпів. —
Такого дурня спробуй пошукати!
От я погоничем хотів би стати,
Та батогом шмагати
І коней, і ослів.

Як добре, що немає баби-чарівниці
І вдруге отакий Осел не може народиться.
Джерело:
Васильченко Є.Д. Гоп, мої гречаники: Байки. Гуморески / [Худож. Л. К. Сторожук]. — X.: Прапор, 1984.— 47 с., іл.