Євген Васильченко

Байки

Голова та Іван

— Не так! Не те! Ну й недотепа ти!
Нічого не кумекаєш в роботі!
Так що ступай під три чорти!
Тобі лиш очерет косити на болоті! —
Коли наш голова кипів,
Від нього ми не чули інших слів,
Крім тих, які ми скоротили дещо,
Бо йшлося там про бога, маму, тещу.
І все-таки, хто чув цей крик,
Казав: — От енергіїний керівник! —
Аж тут на вулиці з’явився
Іван, що гній возив.
Його також сварливий гедзь вкусив,
І лайкою він мало не вдавився.
А вже в букеті красномовних слів
Все пригадав від бога до чортів!
Хто чув ці витвори Івана,
Кричав: — Міліціє! Затримай хулігана!

Хоч і однакові слова,
Оцінка різною бувай,
Бо це Іван, а то, брат, — голова!