Микола Тищук

Байки за сюжетами Людвіга Гольберга

Селянський Кінь і Манежний

По вулиці одного дня
Селянський Кінь тягнув підводу,
Аж глядь! — зібралося народу!
Дивились на Манежного Коня,
Що гарцював у дивовижнім русі.
Від подиву завмерли діти і бабусі...
Селянський Кінь часу на витрішки не мав:
— Піду, робота жде! — і далі почвалав.
    А як вертав назад — побачив знову
    Всього в поту Манежного Коня.
— Ти все ще тут! — почав розмову. —
Еге, якби отак топтався я щодня,
Хазяїн мій не хліб жував би, а полову.
Зроблю ще кілька рейсів, поки ти
Хоча б квартал вперед спосудишся пройти.

Уміє дехто, справді, рухатись прекрасно
    І не робить нічого одночасно.
Джерело:
Тищук М. Ф. Пес і мікрофон: Сатира й гумор. Біогр. довідка: с. 61. — К.: Рад. письменник, 1985. —63 с.