Іван Сварник

Байки

Стіна

Стіна —
Солідна, кам’яна —
Здіймалась над землею,
І кожен думав:
«Щось там є за нею!
Якщо віки стоїть така висока,
І щось вона від когось береже
Чи таємницю стереже
Від заздрісного ока».
А дехто й обминав, мов сатану,
Замшілу, аж насуплену Стіну.
Та от прийшли бульдозери, звалили
Ті мури набундючені старі —
Зосталися самі камінні брили.
А далі? Лиш бур’ян на пустирі.

Бува, роками приндиться Мурло.
Зняли його — неначе й не було.
Джерело:
Іван Сварник. Грицько на груші. – Бібліотека «Перця», №281. – К.: «Радянська Україна», 1984