Ольга Страшенко

Зарозумілий

Невіглас оперся об тумбу,
увечері тінь розглядав:
«Ого, подивитися любо,
який височенний я став!
Від мене лежить на бруківці,
неначе від велетня, тінь,
і хай що не брешуть злостивці,
а все-таки я — височінь!»

Отак пристосовний в науці,
не маючи власних ідей,
гордиться: «Я — вчений ведучий!» —
а сам же пихатий пігмей.
Джерело:
Посміємось разом: Гумор та сатира. Прохоренко А.Г., Страшенно О.І., Павліха І.В., Кириленко В.К., Назарук О.В., Костенко С.І., Береза Ю.П., Беляев Г.С., Шанін Ю.В., Прудовський В.Н., Старчевський Б.Г. — К.: Рад. письменник, 1991. — 318 с.