Ольга Страшенко

Пам’ятник

Що за гук стоїть у пущі,
аж старі дуби шумлять?
Звірі пам’ятник вагущий
притягли установлять.
Як же краще розвернути
і поставити лицем —
чи у бік Бобрів і Нутрій,
чи до лігвища прямцем?
Чи поставити в сторонці,
де Ведмедячий байрак?
Крутять, наче циган сонцем, —
може, так? А може, так?
«Стійте, — лапи розчепірив
тут філософ Дикобраз, —
ставмо, братці, на шарнірах —
буде всім тоді гаразд!
Як мінятиметься влада,
будем спритно обертать
чи до Лева на леваду,
чи туди, де Вовча рать...
Навалімося ж юрбою,
розвернімо між дерев,
хай показує рукою,
де поки що править Лев!»
Всі схвалили розумаху,
узялись за монумент
і обрушили з розмаху
на рухомий постамент.
Цю маленьку травестію
тим я хочу присвятить,
хто історію уміє
сяк і так перекрутить!
Джерело:
Посміємось разом: Гумор та сатира. Прохоренко А.Г., Страшенно О.І., Павліха І.В., Кириленко В.К., Назарук О.В., Костенко С.І., Береза Ю.П., Беляев Г.С., Шанін Ю.В., Прудовський В.Н., Старчевський Б.Г. — К.: Рад. письменник, 1991. — 318 с.