Ольга Страшенко

Осика і Бобер

Ой тремтить Осика
дрібними листками,
бо гризе Бобрисько
грізними зубами.
«Що тобі, сусіде,
я таке зробила,
що отак жорстоко
раниш моє тіло?»
А Бобер і каже:
«Через те тереблю,
що отут я хочу
загатити греблю.
Як збереться повінь
у мою загатку,
отоді новеньку
я поставлю хатку...»

А вона терпіти
вже була безсила,
похитнулась, впала
і Бобра прибила!

У моєї ж байки
кілька алегорій
тим, хто робить щастя
на чужому горі.
Джерело:
Посміємось разом: Гумор та сатира. Прохоренко А.Г., Страшенно О.І., Павліха І.В., Кириленко В.К., Назарук О.В., Костенко С.І., Береза Ю.П., Беляев Г.С., Шанін Ю.В., Прудовський В.Н., Старчевський Б.Г. — К.: Рад. письменник, 1991. — 318 с.