Петро Сліпчук

Байки

Ніж

До хати принесли новенького Ножа
(Хорошу річ придбать — важливо).
А що за Ніж! По лезі хвильки аж біжать,
    Здається, хлюпають грайливо,
    Гарненькі візеруночки на нім
Переливаються мереживом дрібним.
    Поглянеш — цяцька, диво!..
Бери, щаслива господине, чудо-Ніж,
Картопельки начисть та хліба вріж,
Чого йому дарма виблискувать боками
    Поміж ножами та ложками.
        Аж де —
Візьме, попробує оту свою обнову
І кине геть та за старого знову:
— Нехай він, клятий, пропаде... —
За що ж це так? Блискучий, гарний,
    Краса — хоч воду з неї пий.
А скибки хліба врізать незугарний —
        Тупий-тупий!..