До хати принесли новенького Ножа (Хорошу річ придбать — важливо). А що за Ніж! По лезі хвильки аж біжать, Здається, хлюпають грайливо, Гарненькі візеруночки на нім Переливаються мереживом дрібним. Поглянеш — цяцька, диво!.. Бери, щаслива господине, чудо-Ніж, Картопельки начисть та хліба вріж, Чого йому дарма виблискувать боками Поміж ножами та ложками. Аж де — Візьме, попробує оту свою обнову І кине геть та за старого знову: — Нехай він, клятий, пропаде... — За що ж це так? Блискучий, гарний, Краса — хоч воду з неї пий. А скибки хліба врізать незугарний — Тупий-тупий!..