Володимир Сіренко

Утішив

Причвалав поет в лікарню, каже: «Нездоровий...
В мене крижі, слово честі, наче цементові,
ноги нібито з граніту, як з бетону спина.
Ще такого не було. Що то за причина?..»
Почесавши тім’я, лікар посміхнувсь лукаво:
«Не хвилюйтесь. То приходить велич ваша й слава.
Все життя ви пробивались в люди знамениті,
то й стоятимете скоро в цементі й граніті».
Джерело:
Тіні кімнати сміху: гуморески, іронічна поезія. — Дніпропетровськ : Промінь, 1989. — 286 с.