Сусідка

Не знаючи куди себе подіти від безділля та нудьги
Сусідка вивела у парк собаку, мов теля.
Аж тут сусід гуля
        З онуком дорогим!
    Побачивши звірину,
Онук сховавсь за дідову широку спину.
    А той Сусідці в знак незгоди:
    — От ви б собаці натягли намордник,
        Взяли б за повідець,
Щоб не полохати людських сердець.
Ви ж не в селі за кам’яним парканом?! —
Але Сусідка не збиралася на нього і поглянуть,
А дзявкнула:
        — Тебе я мала крупним планом!

Біда не в тім, що любиш ти тварину,
Їй віддаєш свою повагу і любов,
А в тім, що зневажаєш ти людину
    Псуєш життя і кров!