На іменини, що справляв щороку, Сердечний Півень голосистий, Душевний, намірами чистий, Уклінно запросив Сороку. Хотів добро зробити їй, Красуні лісовій! Ось на подвір’ї стала білобока, Взялася в боки І ну паплюжить Півня навпростець: — Свистун ти, не співець, Ти — дармоїд, Підкорювач залежних курячих сердець! І як тебе ще терплять у дворі І слухають одноманітне ку-ку-рі!? — Замовкни! — вигукнули Кури, — В гостях не личить проявляти дурість. Мораль. Як хочеш мать мороку, То запроси у дім сороку!
