Пенсіонер і Міліціонер

Порушників закону є до гибелі й тепер.
У вчинках у своїх вони не бачать хиби.

Всю ніч гасав по річці браконьєр.
І доки громадський інспектор спав,
        Пожадний нахапав
        Центнерів зо два риби.
Аж ось на берег причвалав дідусь-пенсіонер
        Із валідолом в сумці
        Й хворобами у думці.
    Він довго з вудкою возився
        І притомився,
    На корч трухлявий примостився,
    І ще не встиг відхекатись як слід,
    Бо вже слабенький, сивий дід,
    Як ніби з-під землі з’явився
Інспектор злий і страж закону — Міліціонер.
    — Ага! Попався злісний браконьєр,
        Природи ворог лютий! —
    Накинулися іменем закону. —
    Як смів до річки ти прибути,
    Коли ловити рибу всюди заборона?
    Державі збитків ти завдав,
    Природу розтоптав нотами...
        Ану, ходімо з нами! —
    Поглянув Дід на молодців
    Засмаглих і пихатих,
А їм би в шахті вугіль добувати
Чи у Чорнобилі реактора на віки вічні вгамувати,
    А не гасати по ріці.
    І мовив знехотя:
    — Хлоп’ята,
    Для чого галас підіймати?
    У вас же є і батько, й мати,
І вчили, як хитрющих браконьєрів упіймати.
    Отих, хто в будь-яку погоду
        З заводу
    Отруту випускає в воду.
    Хто сітками з капрону
    Риби впіймав не одну тонну!
Мазуту і бензину чималі струмки
Спрямовує до беззахисної ріки.
    А ви взяли собі манеру
    Відчитувати пенсіонера.

Чи вгамувалися блюстителі закону? Дудки!
    Вони зламали діду вудки.