Полікарп Шабатин

Байки

Навантаження

Улітку вранці до млина
Повіз Семен мішків із сім зерна.
Ось зустрічає на дорозі свата
        Кіндрата:
        — Здоров, Семене!
        Візьми мішок зерна і в мене
        Та разом і змели,
Бо ми всі закутки вже підмели,
        Нема чим хліба учиняти! —
Поклав на віз мішка Кіндрат.
А з двору поряд кличе Федір-брат,
І той мішок зерна благає взяти.
А там в сестри мішок — не можна відмовляти!
        Кладе Семен на віз,
Ще й сам на ті мішки заліз:
    І ледве зрушив з місця віз.
            — Ану, гнідий, бігом! —
            Але гнідий
            Не молодий...
    Семен ушкварив батогом,
            Але батіг
            Не допоміг!
    Важкий Семенів віз
    Піщаним шляхом ледве ліз!
    І як Семен не бився
            Й не сварився,
            Віз зупинився,
            Гнідий пристав,
                І став,
    Та й до Семена промовляє:
    — Ти не казися, вражий сину.
    Коли мішки на воза клав,
    То на увазі, мабуть, мав
        Слонову спину?!

Таке й серед людей буває:
Спочатку різних навантажень надають,
А згодом лають, часом б’ють!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.