Полікарп Шабатин

Байки

Курка і Соловей

    У Стеблеві гомінкому,
    Що примостився на Росі,
Витьохкував на гілочці калини пісеньку відому
    Й купався в ранішній росі
    Улюбленець людей,
    Весни посланець — Соловей.
    Питає Курка в Солов’я:
        — Дивуюсь я,
        І як
        Це так,
Ти й пташенят багато маєш,
І їм на їжу заробляєш,
І старанно їх доглядаєш?
Коли ти все робить встигаєш?
... Та ще й співаєш,
Людей і птахів звеселяєш!?
А нам нема коли угору подивиться,
Шукаєм, чим би поживиться…
Відкрий нам таємницю. —
І Соловей промовив Курці тихо:
— Твоє, Чубата, в тому лихо,
Що ти лише про шлунок дбаєш,
На те і час весь гаєш!

Мораль. Хто тільки кудкудаче,
Той плем’я прославля ледаче.
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.