Полікарп Шабатин

Байки

Хома і Кіт

    Поглянувши із хати,
Як кіт — гроза мишей, улігся біля льоху спочивати,
Хома розгнівався на нього — ну нізащо!
     (Я знав таку лиху натуру!)
    — Диви, яке ледащо,
    На сонці гріє шкуру! —
    І лютий, злий
На нього вилив з шаплика помий,
    І шасть до хати.
Схопився Кіт, мов навісний,
    Почав Хому питати:
— Що ж ти зробив зі мною?
Тебе ж ніколи я ні разу не гнівив.
Подумав би своєю головою,
За віщо брудом так мене облив? —
Хома сопів, мов біснуватий,
Та не хотів вини своєї визнавати.
А ти тепер, невинний, спробуй від помий
    Себе відмий
І людям доведи, що ти ні в чому перед ним не винуватий.
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.